Установчі документи – Гриньківська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Миколи Віталійовича Лисенка

Меморандум співпраці учасників освітнього процесу

МЕМОРАНДУМ СПІВПРАЦІ МІЖ УСІМА УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ПЕДАГОГАМИ, УЧНЯМИ ТА БАТЬКАМИ Гриньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. М. В. Лисенка ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПЛІДНА СПІВПРАЦЯ МІЖ УСІМА УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ТАКИХ ТВЕРДЖЕННЯХ: «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства» Стаття 1 Загальної декларації прав людини «Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод» Частина 2 статті 26 Загальної декларації прав людини «Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки» Принцип 7 Декларації прав дитини, ухваленої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору» Закон України “Про освіту” МИ, ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ ТА УЧНІ, ВИХОДИМО З ТОГО, ЩО: Головним принципом співпраці всіх учасників освітнього процесу є принцип дитиноцентризму, тобто орієнтація на потреби учня. Освітній процес ґрунтується на співпраці педагогів, батьків та учнів. Саме взаємодія в межах трикутника “учень-учитель-батьки” створює простір для сучасної ефективної освіти. В основу співпраці між усіма учасниками освітнього процесу покладені принципи педагогіки партнерства як складника концепції “Нова українська школа” (НУШ): повага до особистості; доброзичливість і позитивне ставлення; довіра у відносинах; діалог – взаємодія – взаємоповага; розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків); принцип соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей). взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу ґрунтується на принципах рівноправності, толерантності, академічної доброчесності, неприпустимості булінгу та психологічного насильства. співпраця відбувається на засадах обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритету узгоджувальних процедур; прозорості, відкритості та гласності; обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; взаємної відповідальності сторін. дії та поведінка всіх учасників освітнього процесу в шкільному просторі та поза ним ґрунтуються на повазі до прав людини, прав дитини та дотриманні чинного законодавства РОЗДІЛ 1. ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ МИ, ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ ТА УЧНІ, ВИХОДИМО З ТОГО, ЩО: ШКОЛА ЯК СПІЛЬНОТА ТА ОСЕРЕДОК МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ МОЖЕ СТВОРИТИ ВЛАСНІ ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ, ЩО НЕ СУПЕРЕЧАТЬ ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ. ВОНИ МАЮТЬ БУТИ ПУБЛІЧНИМИ, ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИМИ, ЗРОЗУМІЛИМИ І ПРИЙНЯТНИМИ ДЛЯ ВСІХ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ШКОЛІ. ПРАВИЛА МАЮТЬ ҐРУНТУВАТИСЬ НА ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЯХ, ПРИНЦИПАХ ДЕМОКРАТІЇ ТА ПРОЗОРОСТІ В УХВАЛЕННІ РІШЕНЬ, РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ВСІХ ПОСЛУГ, ПОВАГИ ДО РІЗНОМАНІТНОСТІ КУЛЬТУР. 1.1 РОБОТА ГРОМАДСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ЗАКЛАДІ Школа є осередком місцевої громади, мета існування якого – освіта і всебічний розвиток учнів, а також осередком спілкування і співпраці для місцевої громади с. Гриньки. Низка засадничих рішень у житті Гриньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені М.В. Лисенка зокрема правила і регламенти, які не суперечать чинному законодавству, ухвалюється на засадах громадського самоврядування. Ключові питання взаємодії між учасниками освітнього процесу в школі вирішуються на Загальних батьківських зборах. У разі потреби на Загальних батьківських зборах для вирішення поточних питань життя школи може бути обирана Координаційна рада, сформована з представників усіх учасників освітнього процесу. Координаційна рада збирається один раз на місяць. Адміністрація школи надає приміщення для роботи органів батьківського та учнівського самоврядування, на основі ст. 28 та ст.70 Закону України “Про освіту”. Зокрема, у статті 28 ідеться: “Громадське самоврядування в закладі освіти – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти” Запорука плідної роботи громадського самоврядування в школі – максимальна залученість усіх членів спільноти та ефективна комунікація між ними. Канали комунікації в школі є доступними і зручними для всіх. Члени шкільної спільноти, які не мають можливості користуватися шкільним сайтом (http://grin.myplaza.in.ua) та/або сторінками в соцмережах (facebook спільнота Гриньківської ЗОШ І-ІІІ ст), забезпечені такими формами комунікації і зворотного зв’язку як дошка оголошень на першому поверсі , «Скринька довіри» куди можна кидати записки з пропозиціями, тощо. Інструментом оцінки ефективності громадського самоврядування в ЗОШ є процедура самооцінки, яка проводиться за рішенням органів шкільного самоврядування. Самооцінка проходить у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи громадського самоврядування з урахуванням результатів опитування. 1.2 ЕТИЧНИЙ КОДЕКС УСІХ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальну середню освіту» учень – це особа, яка навчається і виховується в одному із загальноосвітніх навчальних закладів, зарахування до яких, як правило, здійснюється з 6 років. Статус учнів як учасників освітнього процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та обов’язки визначаються Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно – правовими актами чинного законодавства України. Відповідно до ст. 53 Закону України «Про освіту» учні як здобувачі освіти мають право на: – навчання упродовж життя та академічну мобільність; – індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання; – якісні освітні послуги; – справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання; – відзначення успіхів у своїй діяльності; – свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо; – безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці; – повагу людської гідності; – захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти; – доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності; – інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення. Учні як здобувачі освіти зобов’язані: 1. Приходити в школу за 15-20 хвилин до початку занять, охайними, одягнутими, відповідно до вимог ділового стилю, зайняти своє робоче місце, підготувати все необхідне навчальне приладдя. 2. Забороняється приносити на територію закладу з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, тютюнові вироби, наркотики тощо. 3. Забороняється вживання непристойних виразів і жестів. 4. Забороняється без дозволу педагогів (за узгодженням із батьками) йти зі школи та її території в урочний час. 5. У разі пропуску занять учень зобов’язаний перейти на дистанційну форму навчання і використовувати платформу Класрум. 6. Забороняється фізична конфронтація, залякування і знущання є неприпустимими формами поведінки. 7. Не дозволяється жувати гумку, користуватися мобільним телефоном на уроках. 8. Учень зобов’язаний виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою. 9. Учень повинен належним чином вести щоденник, пред’являти його на першу вимогу вчителя (паперовий варіант) і бути готовими перейти на електронні щоденники Правила поведінки учнів на перервах. Час перерви – особистий час кожного учня. Він може його проводити на власний розсуд, проте не повинен заважати іншим, порушувати правила безпеки життєдіяльності Під час перерви учень зобов’язаний: – підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці; – вийти з класу, якщо попросить учитель; – підкорятися вимогам чергового учня чи учителя; – забороняється бігати по сходах, поблизу вікон і в інших місцях, непристосованих для ігор; – забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу;
– категорично забороняється самовільно відчиняти вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна;
– на перервах школярі можуть звернутися до свого класного керівника, чергового учителя, дирекції школи за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії. Правила поведінки школярів у їдальні: Учні приходять в їдальню після закінчення уроку у визначений час. Під час обіду в їдальні належить дотримуватися хороших манер і поводитися пристойно. Школярі повинні шанобливо ставитись до працівників їдальні. Розмовляти під час обіду слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд. Дбайливо ставитись до майна шкільної їдальні. Забороняється приходити в їдальню у верхньому одязі. Забороняється виносити їжу з їдальні. Правила поводження батьків або осіб, що їх замінюють, під час освітнього процесу Систематично тримати зв’язок з класоводом чи класним керівником дитини. Регулярно відвідувати батьківські збори. У разі відсутності, домовитися з класоводом/класним керівником про індивідуальну зустріч. Систематично реагувати на зауваження чи пропозиції класовода/класного керівника, Брати активну участь у житті школи. Батьки або особи, які їх замінюють, що супроводжують або зустрічають своїх дітей, до будівлі школи не заходять і чекають дітей на подвір’ї школи. В окремих випадках (негода тощо) проходять до вестибюля (не далі поста чергового або в межах його поля зору). У разі відсутності дитини на заняттях заздалегідь повідомити класовода/класного керівника й написати відповідну заяву, в якій вказати причину відсутності. Не дозволяється проходити до закладу з габаритними сумками, колясками, валізами та свійськими тваринами. Права й обов’язки педагогічних працівників Згідно з п. 1 статті 55 закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на: захист професійної честі, гідності; вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи; індивідуальну педагогічну діяльність; участь у громадському самоврядуванні; користування подовженою оплачуваною відпусткою; підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, закладів освіти, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку; Відповідно до п. 1 статті 56 закону України «Про освіту» педагогічні працівники зобов’язані: постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; забезпечувати умови для засвоєння учнями на рівні обов’язкових вимог до змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвитку здібностей учнів,; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі – правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбності, поміркованості, інших доброчинностей; виховувати в дітей та молоді повагу до батьків, жінок, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного й соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни; готувати учнів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; додержуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність учня,; захищати молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам. У cтатті 28 закону України «Про загальну середню освіту» зазначено, що права та обов’язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України [254к/96-ВР], законом України «Про освіту», Кодексом законів про працю України [322-08], цим законом та іншими нормативно-правовими актами. 1.3 ПРИНЦИПИ ФІНАНСУВАННЯ ТА СПІВФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДУ Фінансова діяльність шкільної спільноти ґрунтується на принципах відкритості, зрозумілості та прозорості. Співучасть батьків у фінансових витратах школи є добровільною та може бути спрямована, переважно, на цільові проєкти, що слугують покращенню освітнього процесу та розвитку школи як осередку місцевої громади і знайшли підтримку більшості класної або шкільної спільноти. 1.3.1 ФІНАНСУВАННЯ КОШТОМ ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТІВ ü Усі члени шкільної спільноти мають вільний доступ до інформації про кошторис і фінансовий звіт школи. Окрім інформації про надходження й використання всіх отриманих коштів, адміністрація школи надає інформацію про запити на фінансування до засновників школи, місцевої влади, спонсорів тощо, а також відповіді на них. ü Інформація про всі матеріальні цінності, отримані школою від батьків чи благодійних організацій, має бути опублікована на сайті школи. Керівництво закладу освіти обліковує їх відповідно до законодавства та зобов’язується використовувати їх лише в інтересах школи. ü Адміністрація школи бере на себе зобов’язання подавати всю фінансову інформацію (або інформацію про всі кошти, які отримує школа з різних джерел) вчасно, достовірно і доступно для розуміння будь-якому учаснику освітнього процесу. Питання щодо кошторису та фінансового звіту вирішуються через звернення до адміністрації школи або районного відділу освіти. ü Раз на рік (на першому засіданні загальношкільної баьківської ради, серпень/ вересень) директор публічно звітує про виконання річного плану школи та презентує план розвитку школи на наступний, а також пов’язані з цим планом очікувані фінансові потреби. 1.3.2 ДОДАТКОВЕ СПІВФІНАНСУВАННЯ СИЛАМИ БАТЬКІВ Основною метою додаткового співфінансування силами батьків є цільові проєкти, гроші на які збираються за принципом відкритого оголошення. Проєкт оголошується адміністрацією школи, вчителем, батьками або учнями. Проєкт виноситься на розгляд спільноти (класу або школи) і реалізується, якщо отримує належне фінансування на добровільних засадах. Кожен з членів батьківської спільноти самостійно вирішує, чи бажає фінансово підтримати проект, і також самостійно визначає розмір власної фінансової участі. Обов’язковою умовою такого співфінансування є оприлюднення переліку потреб та їхньої вартості. – Можливе співфінансування силами батьків здійснюється за принципами: – добровільності: ніхто не може нікого примусити здавати гроші на будь-що; – конфіденційності: без згоди людини ніхто не має права публічно оголошувати, узяла вона участь у співфінансуванні чи ні; – прозорої та регулярної звітності. – Співфінансування школи силами батьків є частиною кошторису школи і відображається в звіті голови батьківського самоврядування – Батьки мають можливість контролювати та перевіряти реальні потреби школи в їхньому співфінансуванні. РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ МИ, ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ ТА УЧНІ, ВИХОДИМО З ТОГО, ЩО: ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС МАЄ БУТИ СПРЯМОВАНИЙ НА ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК І ПОДАЛЬШУ УСПІШНУ САМОРЕАЛІЗАЦІЮ УЧНЯ В ДОРОСЛОМУ ЖИТТІ – ЯК ОСОБИСТОСТІ, ГРОМАДЯНИНА Й ФАХІВЦЯ. 2.1 Організація освітнього процесу в межах навчальної діяльності Організація освітнього процесу ґрунтується, перш за все, на академічній свободі вчителя, праві вільного вибору ним форм, методів та засобів навчання і праві вчителя на педагогічну ініціативу. Адміністрація школи, батьківська та учнівська спільноти мають усебічно сприяти реалізації цих прав вчителя. Водночас батьки та учні (старшокласники) можуть бути ініціаторами та/або брати участь у низці питань організації освітнього процесу, зокрема: – у межах Типового робочого плану колективно обирати предмети варіативного складника освітньої програми з урахуванням думки педагогічного колективу закладу та профорієнтаційних перспектив; – подавати загальношкільні, класні або індивідуальні заявки на освітні, соціальні й культурні гранти; – залучати батьків до організації майстер-класів та лекцій про різні спеціальності, а також екскурсій на виробництва, в офіси тощо; шукати можливості для отримання якомога ширшої інформації про сучасні професії та соціальні компетентності. 2.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПОЗА МЕЖАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Позаурочна діяльність закладу спрямована на: • всебічний розвиток учнів, зокрема їхнього емоційного інтелекту, комунікаційних навичок, ініціативності та творчості; • виявлення і розвиток талантів; • налагодження та укріплення партнерських зв’язків між членами спільноти: батьками, педагогами та дітьми; • пропагування навчання упродовж життя, ознайомлення з сучасними напрямками розвитку ринку праці. Усім учням надана можливість спробувати себе в творчих видах діяльності та взяти участь у відповідних конкурсах, виставах, змаганнях тощо: критеріями участі в творчих конкурсах є не наявність відповідних навичок, а виключно бажання учня. Форма і зміст таких заходів обираються та плануються спільно з учнями; пріоритетом у виборі форм позаурочної творчої активності є побажання учнів. У позаурочний час учні за бажанням можуть брати участь у шкільних олімпіадах з навчальних предметів; відповідний учитель надає допомогу в підготовці. Успішна участь в олімпіадах не є обов’язком учнів; будь-який результат на олімпіаді або відмова від участі не можуть бути причиною засудження чи покарання з боку вчителя або адміністрації школи. Запорукою добровільної участі в позаурочній діяльності є її відкрита програма та попереднє оголошення загальношкільних учнівських заходів, що обговорюється та пропонується заздалегідь на кожен семестр. Такий порядок дає можливість охочим заздалегідь визначитись, у яких видах позаурочної діяльності вони б хотіли взяти участь. Учні та батьки можуть вносити свої пропозиції на наступний рік і брати участь у складанні програми заходів. Механізмом перевірки ефективності позаурочної діяльності в школі може бути опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування. РОЗДІЛ 3. БЕЗПЕКА В ШКОЛІ МИ, ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ ТА УЧНІ, ВИХОДИМО З ТОГО, ЩО: ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЕЛЕМЕНТОМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ШКІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ Є ЗАДОВІЛЬНЕННЯ ДЛЯ ВСІХ ЙОГО УЧАСНИКІВ НА НАЛЕЖНОМУ РІВНІ ОСНОВНИХ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ (ЗОКРЕМА ФІЗІОЛОГІЧНИХ, СОЦІАЛЬНИХ ТА ПОТРЕБ У БЕЗПЕЦІ – ФІЗИЧНІЙ І ПСИХОЛОГІЧНІЙ). 3.1. СПРИЯТЛИВЕ ФІЗИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Серед основних фізичних потреб усіх учасників освітнього процесу в шкільному середовищі є такі: Вільний доступ до свіжого повітря. Школа забезпечує наявність свіжого повітря в класах під час занять, регулярне провітрювання класів під час перерви та можливість прогулянок дітей на шкільному подвір’ї під час перерв; Вільний доступ до питної води. Фонтанчики є завжди доступними всім учасникам освітнього процесу в школі; Вільний доступ до туалета. Шкільні туалети відповідають потребам людини в повазі до її гідності та сучасним гігієнічним нормам. Туалети облаштовані згідно санітарно-гігієнічних норм, забезпечені теплою водою та милом для миття рук; туалетний папір забезпечується кожним класом (за згодою). Доступна якісна їжа. У школі організовано гаряче харчування. Одним з критеріїв організації роботи шкільної їдальні є надання збалансованого харчування. Осучаснено інтер’єр їдальні,в наявності необхідний посуд та столові приладдя . Надається домедична допомога в разі потреби. 3.2 БЕЗПЕЧНЕ ТА КОМФОРТНЕ ПСИХОСОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Усі учасники освітнього процесу підтримують дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу в школі та в освітньому просторі, ставляться один до одного з повагою. Психологічне насильство та булінг є неприпустимими в стосунках між усіма учасниками освітнього процесу. Правила школи та регламенти взаємодії учасників освітнього процесу передбачають комфортне психологічне середовище для всіх і кожного. У школі організовується психологічна та соціальнопедагогічна підтримка для учнів. Психологічна служба в школі забезпечена організаційними можливостями для ефективної роботи. Виділено окремий кабінет для роботи практичного психолога. У школі також є скринька для анонімних звернень до психолога та працює «Психологічна вітальня», до якої можуть звертатися учасники освітнього процесу кожну останню п’ятницю місяця. Під час перебування в школі вчителі та учні мають простір і час для відпочинку та психологічного розвантаження. Разом з простором для відпочинку педагогів (вчительською кімнатою) в школі створюється простір для психологічного розвантаження та відпочинку учнів. Інструментом вимірювання рівня психологічного комфорту в школі є анкетування всіх учасників освітнього процесу. Проблеми з порушенням правил спілкування та взаємоповаги в школі вирішуються на рівні адміністрації школи. Розгляд та розв’язання конфліктів також можуть здійснюватися Координаційною радою або Радою профілактики школи, засновником закладу освіти (органом управління у сфері освіти, який діє від імені засновника). Шкільна процедура розв’язання конфліктів не позбавляє особу права звернутись до суду або до освітнього омбудсмена.

Прикінцеві положення

1. Контроль за виконанням цього Меморандуму проводиться сторонами, що його підписали.

2. Цей Меморандум діятиме з моменту його підписання Сторонами до реорганізації ЗЗСО

3. Сторони забезпечать максимальну прозорість та відкритість своїх відносин у рамках реалізації положень цього Меморандуму. При цьому Сторони повинні в розумних межах докладати всіх зусиль для захисту інформації, що носить конфіденційний характер та ідентифікована будь-якою із Сторін як така, від розголошення будь-яким третім особам.

4. Будь-які зміни та доповнення до цього Меморандуму вносяться за погодженням Сторін, викладаються в окремому документі та підписуються уповноваженими представниками Сторін.

5. Цей Меморандум укладено на _______ аркушах в одному примірнику, кожен з яких має однакову силу і зберігається в адміністрації школи, електронна версія розміщена на сайті школи.

Угоду підписали: Керівник ЗЗСО Представник батьківської Представник від учнів громадськістю Олена ВЛАСЕНКО Руслана ТИМЧЕНКО Ілля СІРОМАХА «__» ______ 2023 р. «__» ______ 2023 р. «__» ______ 2023 р.

ГРИНЬКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

ІМЕНІ МИКОЛИ ВІТАЛІЙОВИЧА ЛИСЕНКА

ГЛОБИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

39022 вул. Лисенка, 49/б, с. Гриньки, Глобинський р-н, Полтавська обл., тел. (05365) 31-3-40,

E-mail: grinkyshkola@gmail.com

Принципи розбудови внутрішньої системи якості освіти

навчального закладу

Дитиноцентризм
Автономія закладу освіти
Цілісність системи управління якістю
Постійне вдосконалення
Вплив зовнішніх чинників
Гнучкість і адаптивність

ІІІ розділи

Розбудова внутрішньої системи якості освіти нашого закладу. вивчення і оцінювання якості освітніх та управлінських процесів

Розроблена стратегія розвитку школи на період 2020-2024 року

Положення про дотримання академічної доброчесності

Дотримання критеріїв оцінювання діяльності педпрацівників школи

Дотримання критеріїв оцінювання діяльності керівників школи

Систематичне проведення моніторингу адаптації учнів 5 і 1 класів

Систематичний моніторинг досягнень учнів школи

Постійне професійне зростання керівників і педпрацівників школи

Публічна фінансова інформація

Забезпечення інформаційними системами та ресурсами педпрацівників і здобувачів освіти:

ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ

Анкетування

Інтерв`ю

Вивчення документації

Моніторинг

(постійно здійснюється моніторинг за навчальними досягненнями учнів; відвідуванням адміністрацією і взаємовідвідуванням уроків; оновленням освітнього середовища)

Створення робочих груп: 1. Початкова освіта – Пропой О.І.

2. Базова і середня освіта – Курченко Г.В.

3. Адміністрація школи

Самооцінювання: щорічне оцінювання за певними напрямками діяльності

Довгий цикл 2020-2021 н.р.: вивчення педагогічного досвіду учителя початкової освіти Пропой О.І., учителя української мови та літератури Сопрун Н.М., учителя біології та керівника закладу Власенко О.В.

Оцінювання проводити описово, далі за створеною шкалою

Річне оцінювання якості освітньої діяльності

рівень	роки	примітка
високий	2020-2021
достатній	2021-2022
рівень, що вимагає покращення	2022-2023
низький	2023-2024

ЗВІТ

Варіант вдосконалення – академічна доброчесність

Вивчення доступності

Спостереження

Опитування

(класні журнали, документація по відвідуванні учнями школи, відповідність календарному плануванню записам в класні журнали)

Інтерв`ю групове серед учнів середніх та старших класів чи індивідуальне

Вивчення викладання навчальних предметів

ПЛАН ЗАХОДІВ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ БІЛІНГУ СЕРЕД УЧНІВ ШКОЛИ

Напрям самооцінювання якості освіти надає опис критеріїв, за якими заклад може вивчати та оцінювати управлінські та освітні процеси.

Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання і праці

Гнучкість дизайну (забезпечити мобільне місце учневі)

Дії обслуговуючого персоналу, педпрацівників, адміністрації, учнів в надзвичайній ситуації

Охорона праці в школі

Безпека життєдіяльності дітей

Систематичне проведення тренінгів, ігрових ситуацій, інструктажів по безпеці життєдіяльності учнів та працівників школи

Схема харчування

Безпечний Інтернет

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА*

Створення робочої групи протидії булінгу

Розроблення інструкції для батьків, що дозволить їм діагностувати – моя дитина жертва булінгу

Правила для учнів

Відвідування учнями навчальних занять

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА

Пропаганда здорового способу життя і власний приклад

Шкільна бібліотека

Розроблення, оприлюднення та інформування про критерії оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

• мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

• дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;

• заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

• розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;

• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють. Процес інформування і оприлюднення критеріїв потрібно розпочинати із критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затверджених МОН України.

Учні мають бути систематично поінформовані про розроблені вчителем критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, через інтерактивну інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації.

Розроблені вчителем критерії оцінювання не потребують затвердження керівництвом закладу освіти. Проте керівництво буде моніторити систему оцінювання вчителів через спостереження за проведенням навчальних занять, вивчення оприлюднених критеріїв оцінювання, розглядаючи дане питання на засіданнях методичних об’єднань, педагогічної ради

Батьків і учнів інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень. Передусім – про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання учнів тощо. З правилами і процедурами оцінювання батьків і учнів ознайомити на початку навчального року через форми комунікації, згадані вище.

Для кожного предмету або курсу підготувати необхідні пам’ятки з порядку і правил оцінювання учнів у закладі освіти. Формуючи систему оцінювання у закладі освіти, потрібно пам’ятати, що оцінка має стимулювати учнів до навчання, а не використовуватись для покарання.

Процес впровадження вчителями компетентнісного підходу в систему оцінювання вивчається шляхом спостереження за проведенням навчальних занять. Вивчаються також критерії оцінювання, які використовують вчителі при оцінюванні обов’язкових видів робіт.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів буде дієвою, якщо вона сприймається учнями як зрозуміла, чітка і справедлива. Чим конкретніше сформульовані критерії, тим зрозумілішим є завдання для учнів та зростають можливості успішного його виконання. Для цього можна зробити наступне:

1. На основі критеріїв, розроблених МОН, вчителі можуть розробляти критерії оцінювання для виконання обов’язкових видів роботи.

2. Розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів при використанні інших, крім класно-урочної, форм організації освітнього процесу та форм роботи з учнями: дистанційного, змішаного, кооперативного (групового) навчання.

3. Обов’язкове оприлюднення критеріїв оцінювання.

4. Спільне з учнями розроблення критеріїв.

5. Впровадження самооцінювання і взаємооцінювання учнів.

6. Отримання постійного зворотного зв’язку від учнів у процесі оцінювання.

7. Впровадження формувального оцінювання.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів потребує постійного моніторингу керівництвом закладу освіти. Основною метою такого моніторингу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень.

Слідуючі завдання вирішуємо за допомогою моніторингу навчальних досягнень учнів:

1. Вивчення якості освітнього процесу.

2. Корекція освітньої діяльності педагогів, методичних підходів у викладацькій діяльності.

3. Удосконалення оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів

4. Простеження компетентнісного підходу у системі оцінювання навчальних досягнень учнів.

5. Визначення необхідності індивідуальної освітньої траєкторії для окремих учнів.

Для моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів використовуємо такі основні джерела:

• результати моніторингів навчальних досягнень учнів (зовнішніх або внутрішніх) у вигляді стандартизованих тестів або у інших формах завдань;

• результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі;

• підсумкове оцінювання учнів у класному журналі.

• порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету (курсу) – є одним із чинників визначення надійності системи оцінювання навчальних досягнень учнів;

• аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання – може дати додаткову інформацію для розроблення освітньої програми;

• порівняльний аналіз навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем навчальних досягнень у попередніх закладах освіти – використовується для оптимізації процесу адаптації новоприбулих учнів;

• порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів – дає можливість коригування оцінювання навчальних досягнень учнів;

Отже, необхідно шукати підходи в оцінюванні, які б враховували індивідуальний поступ учня. Тому в освітньому процесі неможливо обійтись без формувального оцінювання. Воно оцінює процес навчання учнів, а не результат. Особливості формувального оцінювання:

• націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

• не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів;

• широко використовує описове оцінювання;

• застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання

Формульне оцінювання забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;

• визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі.

Вчитель. впроваджуючи формувальне оцінювання, використовує такі передумови:

• ставить перед учнями виклики у вигляді пошуку причинно-наслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проектів;

• спонукає учнів до самостійного мислення і конструювання відповіді;

• заохочує до обґрунтування думок і способу міркування;

• пропонує чіткі критерії оцінювання;

• формує в учнів розуміння, що будь-яке явище або процес потрібно розглядати всебічно;

• розвиває критичне мислення учнів.

У формувальному оцінюванні переважає оцінювання описове, яке спрямовується на індивідуальний прогрес учня. Тому вивчити впровадження формувального оцінювання в систему оцінювання навчальних досягнень учнів можна у процесі спостереження за проведенням навчальних занять.

Під час спостереження за проведенням навчального заняття потрібно звернути увагу на такі аспекти роботи вчителя:

• визначає, що потребує виправлення або покращення у роботі учня; • вказує на напрями виправлення помилок та подальшої роботи учня;

• заохочує учнів до роботи в парах та кооперативної (групової) роботи.

Формувальне оцінювання тісно пов’язане із уточнюючими питаннями вчителя: «Чому? Яким чином? Як?». Важливо пам’ятати, що такі питання вчитель повинен ставити як у разі отримання неправильної відповіді, так і в разі отримання правильної. Це робиться для того, щоб визначити й оцінити глибину розуміння теми, проблеми.

Дуже важливим для впровадження формувального оцінювання є вироблення чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Освітній процес неможливий без мотивації учнів до навчання, яка сприяє інтелектуальному розвиткові дитини, а також є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування відповідального ставлення до навчання відіграє важливу роль у підготовці учнів до самостійного життя, тому що навчання – головна праця школяра.

Однією з ключових компетентностей, якими має володіти випускник середньої школи, є уміння вчитися впродовж життя. Це здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, організація навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя (Концепція «Нова українська школа»). Це обумовлено характером педагогічного процесу, його організацією.

Розвиток відповідального ставлення до навчання здійснюється за умови виконання ряду організаційних та методичних кроків:

• активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності

• активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності;

• наявність чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;

• зосередження освітнього процесу на оволодіння учнями ключовими компетентностями, а не на відтворенні інформації;

• можливість вибору учнями власної освітньої траєкторії;

• заохочення і позитивне оцінювання роботи учня;

• надання конструктивного відгуку на роботу учня.

Найактивніше особистість формується у процесі самостійно організованої діяльності (праці, самонавчання, самовиховання, самооцінювання) під кваліфікованим педагогічним керівництвом.

Використання формувального оцінювання передбачає застосування прийому самооцінювання або взаємооцінювання. Ці прийоми сприяють підвищенню ефективності формувального оцінювання, адже коли учні володіють навичками самооцінювання і взаємооцінюваня, то питання надійності і неупередженості оцінювання не виникають.

Сутність самооцінювання і взаємооцінювання полягає в наступному: діти можуть оцінити себе тільки тоді, коли у них є цілі, яких вони повинні досягти в процесі навчання, і зрозумілі критерії оцінювання.

Учні, які можуть реально оцінити себе, отримують чітку картину власних досягнень і почуваються впевненіше. Крок за кроком, учні мають навчатися оцінювати власну компетентність, реагувати у відповідь, сприймати оцінку інших та обговорювати її. Розуміючи технологію оцінювання власної діяльності, учні можуть ефективніше навчатися і рухатися вперед.

Процедури самооцінювання / взаємооцінювання включають в себе:

• розроблення вчителем чітких критеріїв оцінювання;

• створення необхідного психологічного настрою учнів на аналіз власних результатів або отримання коментарів від свого однокласника;

• забезпечення умов, коли критерії оцінювання учням відомі, і вони самостійно зіставляють з ними свої результати, роблячи при цьому відповідні висновки про ефективність роботи;

• складання учнями власної програми діяльності на наступний етап навчання з урахуванням отриманих результатів.

Вчителю для розвитку навичок самооцінювання/взаємооцінювання навчальної діяльності дитини необхідно:

• регулярно нагадувати учням про цілі і критерії оцінювання;

• планувати при проведенні навчальних занять час для самооцінювання/взаємооцінювання;

• оприлюднювати мету навчального заняття, критерії оцінювання навчальних досягнень.

Вчителю потрібно пам’ятати, що самооцінювання – один з видів оціночної діяльності, пов’язаний не з виставленням собі оцінок, а з процедурою оцінювання, воно найменше пов’язане з балами. Основною метою взаємооцінювання є відзначення сильних і слабких сторін інших робіт і, таким чином, аналіз власного прогресу.

Розгляду даного питання можна присвятити засідання педагогічної ради. Воно може вивчатись у структурі роботи методичних об’єднань. За необхідності, у закладі освіти можна створити творчу групу з питань впровадження самооцінювання і взаємооцінювання. Можна оприлюднити найкращі методичні розробки вчителів з питань самооцінювання/взаємооцінювання або провести майстер-класи.

Календарний (календарно-тематичний) план є основним робочим документом, який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання. Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання (комісії) закладу освіти.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, потрібно враховувати:

• державні стандарти загальної середньої освіти;

• навчальні програми предметів (курсів);

• модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою);

• освітню програму закладу освіти.

Учителі можуть розробляти власні навчальні програми з предметів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти чи за зразком модельної навчальної програми – самостійно або об’єднавшись у професійні спільноти/мережі.

Навчальні програми предметів або курсів розробляються з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей початкової школи.

Календарно-тематичний план, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою закладу освіти.

Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання.

Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт.

Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план, крім тем уроків та дат їх проведення, може містити опис наскрізних змістових ліній, визначення ключових компетентностей, які розвиваються на даному занятті, домашні завдання, інші компоненти на розсуд вчителя.

У процесі вивчення роботи педагога щодо ведення календарно-тематичних планів звертати увагу на наступне:

• відповідність плану Державному стандарту загальної середньої освіти;

• відповідність очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм з предметів (курсів);

• відповідність структури і обсягу календарно-тематичного плану освітній програмі закладу освіти, робочому навчальному плану;

• забезпечення компетентнісного підходу у викладанні.

Календарно-тематичне планування розробляється не тільки для класно-урочної, але й для інших організаційних форм освітнього процесу. Календарне планування може розроблятись або на семестр, або на весь навчальний рік. У закладі освіти видається наказ про підготовку календарно-тематичного планування. Календарно-тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних об’єднань (комісій) закладу освіти та заступником директора з навчальної роботи.

У кінці навчального року вчителі самостійно або на засіданнях методичних об’єднань проводять аналіз реалізації календарно-тематичного планування та визначають напрямки вирішення проблем, які виникали у ході використання календарного планування протягом навчального року.

Метою повної загальної середньої освіти в Україні є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності (частина 1 статті 12 Закону України «Про освіту»).

Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, необхідно формувати ключові компетентності, простежувати у викладанні предметів (курсів) наскрізні змістові лінії.

В організації цієї роботи можна виокремити такі етапи:

1. Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові. Реалізацію компетентнісного підходу можна визначити також як основну науково-методичну проблему, над вирішенням якої працює заклад освіти. Над нею можуть працювати і окремі вчителі у міжатестаційний період.

2. Планування роботи вчителя. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.

3. Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів. Форми і методи роботи, які використовуються вчителем на заняттях, мають бути спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Може бути доцільним використання контрольних зрізів знань, щоб отримати інформацію щодо оволодіння учнями ключовими компетентностями. Для цього можна використати завдання міжнародних моніторингових досліджень PISA.

Прикладами форм роботи, які допомагають застосовувати компетентнісний підхід, можуть бути включення учнів у дослідницьку та проектну діяльність, постановка та розв’язання проблемних завдань, диспути, розв’язання ситуативних завдань, мультимедійне навчання, комп’ютерне моделювання, прогнозування.

Організаційною формою навчального заняття, яка сприяє формуванню компетентностей, може бути не тільки урок, але й інші організаційні форми проведення навчальних занять: перевернуте, змішане навчання, технологія веб-квесту, проектна, науково-дослідницька робота тощо.

Під час вивчення роботи вчителя потрібно враховувати, що важливим є не використання певних форм роботи самих по собі, а їх доречність та ефективність для оволодіння учнями ключовими компетентностями.

Метою розроблення індивідуальної освітньої траєкторії є врахування індивідуальних особливостей, здібностей та розвитку дитини. Вона дозволяє зробити освітній процес комфортним для учня, забезпечує індивідуальний прогрес дитини в оволодінні ключовими компетентностями.

Індивідуальна освітня траєкторія може розроблятися, зокрема, для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• перебувають на дистанційній формі навчання;

• перебували на довготривалому лікуванні;

• потребують відповідного періоду адаптації;

• прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);

• випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;

• мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;

• мають особливі освітні потреби.

Індивідуальну освітню траєкторію можна розробляти на різні терміни (навчальний рік, семестр або більш короткострокові періоди). Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії може прийматись за заявою батьків або за рішенням педагогічної ради.

Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

• організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• організація дистанційної форми навчання

Щоб запровадити вищеназвані форми індивідуальної освітньої траєкторії, їх схвалює педагогічна рада та затверджує наказом керівник закладу освіти. На підставі наказу розробляється індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закладу освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти.

У деяких випадках педагогічна рада закладу освіти може приймати рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії для учнів, які потребують відповідної корекції їхньої освітньої діяльності та адаптації до освітнього процесу. У такому разі індивідуальний навчальний план не потребує затвердження керівництвом закладу освіти, він розробляється учителями у довільній формі і може включати в себе графік індивідуальних консультацій, індивідуальні завдання.

Індивідуальну освітню траєкторію можна розробляти і з окремого предмету (курсу) чи з групи предметів. Інформація проходження індивідуальної освітньої траєкторії учнем є предметом обговорення з батьками учнів, практичним психологом, періодично на нарадах при директорові.

Основні складові змісту індивідуальної освітньої траєкторії:

• індивідуальний підхід до вивчення навчальних дисциплін;

• визначення власних цілей дитини у вивченні конкретної теми або розділу;

• вибір оптимальної форми та темпу навчання;

• використання способів навчання, які відповідають індивідуальним особливостям учня;

• здійснення учнем самооцінки власної діяльності.

Усі ці ознаки змістової частини індивідуальної освітньої траєкторії неможливі без спільної роботи вчителя і учня. Учитель в умовах реалізації індивідуальної освітньої траєкторії має стати для учня т’ютором, консультантом, координатором.

Розроблення індивідуальної освітньої траєкторії потребує залучення психолога та комунікації з батьками.

Одним із шляхів забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії є використання технології змішаного навчання (поєднання дистанційної і класно-урочної форм організації освітнього процесу).

Для цього заклад освіти здійснює такі організаційні заходи:

• використання існуючих або розроблення власної інтернет-платформи, де розміщуються освітні ресурси та здійснюється комунікація;

• розроблення та розміщення вчителями електронних освітніх ресурсів;

• розроблення індивідуальних завдань для виконання.

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси.

Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;

• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;

• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;

• практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;

• завдання для самостійного опрацювання учнями;

• навчальні програми;

• календарно-тематичні плани;

• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;

• інші інформаційні ресурси.

Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу освіти (семінари, майстер-класи, засідання методичних об’єднань), на рівні району, міста, області, всієї країни.

Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів.

Одним із дев’яти ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності.

Виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес. Виховний процес буде невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність) (Концепція «Нова українська школа»).

Виховання, яке обмежується лише бесідами на морально-етичні теми в післяурочний час, ніколи не стане дієвим та ефективним. Якісний виховний процес має ґрунтуватись насамперед на особистому прикладі учителя та використанні виховної складової змісту навчальних предметів і курсів. Ефективність виховного процесу неможлива без атмосфери довіри, доброзичливості, взаємної підтримки. Основну інформацію про рівень виховного процесу і його наскрізності ми можемо отримати шляхом спостереження за навчальними заняттями. Процес виховання може простежуватись як у самому процесі викладання, так і у змісті предмету або курсу.

Основні аспекти виховання можна забезпечити під час проведення навчальних занять:

• повага гідності, прав і свобод людини;

• повага до культурної багатоманітності;

• визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права;

• розвиток громадянської свідомості та відповідальності;

• розвиток навичок критичного мислення;

• розвиток навичок співпраці та командної роботи;

• формування здорового і екологічного способу життя;

• статеве виховання та виховання гендерної рівності;

• інші виховні аспекти.

Наскрізний процес виховання може бути реалізований у процесі викладання практично усіх предметів і курсів навчального плану.

Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дає змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягати необхідного результату.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – це технології, спрямовані на створення, розповсюдження та обробку інформаційних ресурсів. До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносяться Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп’ютерного супроводу навчання) та інші.

Запровадження ІКТ в освітній галузі перейде від одноразових проектів до системного процесу, що охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні компетентності (Концепція «Нова українська школа»).

Використання ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі дає змогу реалізувати ряд важливих завдань:

• створення електронних освітніх ресурсів;

• інтенсифікація роботи з документами;

• комунікація з учнями та батьками;

• створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;

• використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо);

• розроблення моніторингових робіт;

• створення електронних каталогів і баз даних;

• використання хмарних сховищ документів;

• використання електронних підручників в освітньому процесі;

• підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;

• отримання актуальної освітньої інформації.

Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють використовувати нові освітні технології, зокрема, змішане навчання, вебінари, веб-квести та інші.

Підвищення кваліфікації, вдосконалення професійного розвитку – це не тільки курсова перепідготовка в Інституті післядипломної педагогічної освіти. Це також участь педагогічних працівників у різноманітних тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, онлайн-курсах тощо.

Важливо, щоб процес професійного зростання вчителя не обмежувався лише формами підвищення кваліфікації за межами закладу. Це має бути безперервний системний процес: обмін досвідом, розроблення системи навчальних занять, публікації в друкованих та електронних джерелах, самоосвіта. Усе це може бути складовою учительського портфоліо як індикатору професійного зростання.

Функції учительського портфоліо:

• фіксує динаміку за певний час;

• забезпечує неперервний процес освіти і самоосвіти;

• відзначає результати діяльності;

• дозволяє виявити кількісні та якісні індивідуальні досягнення.

Напрями підвищення кваліфікації вчителя повинні бути синхронізовані з освітньою програмою закладу освіти.

Мотивуючим для вчителя є інститут сертифікації, яка свідчить про високий рівень педагогічної діяльності педагогічного працівника. Дуже важливим є сприяння з боку керівництва закладу освіти у проходженні вчителями сертифікації. Важливо використовувати досвід сертифікованих учителів у закладі освіти, заохочення наставництва з боку сертифікованих учителів.

Якість освітньої діяльності неможлива без інновацій. Інноваційна діяльність в освіті виявляється передусім в оновленні та освоєнні нового змісту освіти. Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені.

Інноваційна робота може бути реалізована через дослідно-експериментальну роботу у закладі освіти, яка здійснюється на різних рівнях: закладу освіти, регіональному, всеукраїнському, участь у міжнародних освітніх проектах.

Метою дослідно-експериментальної роботи є дослідження, експериментальна апробація нових методів, засобів і форм освітнього процесу, освітніх технологій. Дослідно-експериментальна робота не є основним для освітнього закладу видом освітньої діяльності, але може стати необхідним для вирішення поставлених перед ним завдань стратегічного розвитку.

Нова українська школа працює на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму (Концепція «Нова українська школа»).

Для забезпечення необхідного розвитку дитини необхідно будувати освітній процес на засадах педагогіки партнерства. Педагогіка партнерства дозволяє стати педагогам і учням повноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у закладі освіти, є особистісно орієнтована технологія навчання. Вона ставить сьогодні в центр усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, її можливості для саморозвитку, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов навчання.

Особистісно орієнтоване навчання спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися. Особистісно орієнтований підхід неможливий без постійної взаємодії, діалогу, неупередженого ставлення до учнів.

Необхідні умови особистісно орієнтованого навчання:

• відмова від орієнтації освітнього процесу на пересічного школяра;

• обов’язкове максимально можливе врахування інтересів кожної дитини;

• підхід до дитини як до особистості; •

забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності;

• урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини;

• забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

Забезпечення особистісно орієнтованого підходу у навчанні має бути наскрізним і стосуватись не тільки проведення навчальних занять.

Для цього вчителю потрібно реалізувати низку методологічних завдань:

• забезпечити можливість учню вільно висловлювати свою думку;

• розвивати в учнів уміння аргументовано конструювати свою відповідь;

• забезпечити партнерські стосунки між вчителем і дитиною.

Можливий алгоритм впровадження особистісно-орієнтованого навчання:

1. Розроблення календарних та поурочних планів, у змісті яких простежується особистісно орієнтований підхід у навчанні.

2. Інформування учнів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми.

3. Розроблення диференційованих завдань для роботи з учнями.

4. Розроблення завдань, на які не можна знайти готової відповіді в підручниках та інших інформаційних джерелах.

5. Вдосконалення критеріїв оцінювання, які мотивують учнів до самостійної роботи, висловлювання своєї аргументованої думки, власного бачення.

Впровадження особистісно орієнтованого навчання є складним процесом, тому розгляду даного питання варто приділити увагу на засіданні педагогічної ради. Педагогічна рада може схвалити рішення про вивчення досвіду окремих вчителів із впровадження особистісно орієнтованого навчання (проведення майстер-класів), проведення постійно діючого семінару з даної проблеми, спрямувати на вивчення проблем особистісно орієнтованого навчання роботу методичних об’єднань. Впровадження особистісно орієнтованого навчання може бути визначено як науково-методична проблема закладу освіти.

Суттєво покращують результати навчання такі засоби персоналізації навчального досвіду, як робота за індивідуальними планами, окремими навчальним траєкторіями, у рамках індивідуальних дослідницьких проектів (Концепція «Нова українська школа»).

Забезпечити якість освіти можливо лише за умови партнерства школи та батьків. Тому дуже важливою є комунікація між педагогічними працівниками і батьками. Адже від рівня такої комунікації багато у чому залежить навчальний поступ дитини, індивідуальна освітня траєкторія, адаптація до освітнього процесу. Педагогічні працівники мають у повній мірі інформувати батьків про важливі аспекти освітнього процесу у закладі через доступні канали комунікації. Важливою для батьків є інформація про критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

1. Доброзичливе ставлення до дитини. Психологічний контакт з батьками легше налагодити, якщо вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні риси.

2. Запрошення батьків до співпраці. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними. З такою ініціативою має виступити вчитель, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.

3. Визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

4. Пошук нових форм співпраці.

Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми. Комунікація з батьками може відбуватись у різних формах. Це насамперед індивідуальні зустрічі, бесіди. Важливою є онлайнова комунікація за допомогою соціальних мереж або інтерактивної інтернет-платформи. Питання і проблеми комунікування з батьками періодично розглядаються у закладі освіти. Оцінити рівень комунікації педагогічних працівників з батьками можна шляхом проведення анкетування педагогічних працівників і батьків. Постійний і регулярний процес комунікації робить батьків більш свідомими у зануренні в освітній процес.

Одним із чинників, який впливає на професійне зростання педагогічних працівників, є співпраця і комунікація з колегами, налагодження командної роботи. Атмосфера доброзичливості в педагогічному колективі сприяє ефективному розв’язанню освітніх проблем. Взаємне збагачення педагогічними здобутками, спільний пошук оптимальних методів і форм викладання призводить до професійного зростання та вдосконалення системи освітньої діяльності.

Основні з них такі:

• спільне планування роботи;

• робота над розв’язанням відповідної науково-методичної проблеми;

• спільна реалізація освітніх проектів;

• взаємовідвідування навчальних занять;

• дослідно-експериментальна робота;

• інститут наставництва; • інтеграція змісту навчальних предметів;

• поширення педагогічного досвіду.

Організаційні заходи можна запропонувати для налагодження командної роботи у закладі освіти:

• проведення тренінгу з питань налагодження командної роботи, розгляд цього питання на нарадах при директорові;

• опитування педагогічних працівників з метою виявлення потреб в комунікації, чи наявних проблем або перешкод;

• проблемні або творчі групи з реалізації проектної, дослідно-експериментальної, планування освітньої діяльності .

При цьому такі групи за інтересами можуть бути неформальними. Якщо вони будуть створюватись за ініціативи самих педагогічних працівників, то і результат їхньої роботи ефективним. Результати роботи таких робочих груп можна заслухати на нарадах при директорові або на педагогічному семінарі у закладі освіти. Напрацьовані спільні публікації або розробки можна розмістити на сайті закладу освіти. Важливо не перетворити ініціативу педагогічних праці.

Важливим є інститут наставництва в закладі освіти. Наставництво необов’язково передбачає опіку більш досвідченого працівника над молодим вчителем. Наставником для інших працівників може бути педагогічний працівник, який є більш обізнаним і компетентним у відповідній сфері педагогічної роботи. Вчитель, який досконало володіє навичками впровадження інформаційно-комунікативних технологій в освітній процес, може стати наставником для педагогічних працівників, які мають проблеми у цьому питанні. Наставництво у закладі освіти побудоване на неформальних зв’язках між педагогічними працівниками. А організаційна робота керівництва зводиться до бесід, особистих прохань.

Одним із чинників вдосконалення освітнього процесу є відвідування учителями навчальних занять, які проводять колеги. Таким чином зростає професійна майстерність усіх зацікавлених педагогів. Найпростіше організувати взаємовідвідування в рамках методичного об’єднання вчителів. Але корисним також буде взаємовідвідування між учителями різного фаху. Процес взаємовідвідування можна поєднати із проведенням інтегрованих бінарних навчальних занять, що підвищить педагогічну майстерність вчителів та буде розвивати пізнавальну активність учнів.

Для ефективної командної роботи педагогічних працівників можна використати спільний блог. За допомогою блогу є можливість поділитись своїм досвідом і запросити інших вчителів до обміну думками. Це ефективний спосіб комунікації, особливо коли виникає проблема часу для спілкування.

Активність педагогічного працівника щодо співпраці з колегами можна використати у процесі атестації, форм морального і матеріального заохочення. Для вчителя, який за власної ініціативи активно долучається до командної роботи в закладі освіти, як мотивацію до подальшого вдосконалення в роботі можна використати інструмент позачергової атестації для присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії або педагогічного звання.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/ або наукових (творчих) досягнень (частина 1 статті 42 Закону України «Про освіту»).

Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, а дотримання принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу впливає не лише на якість шкільної освіти, а й на формування в учнів таких важливих цінностей, як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність.

Що мають зробити педагогічні працівники для реалізації політики академічної доброчесності у закладі освіти:

1. Неухильно дотримуватись норм академічної доброчесності і власним прикладом демонструвати важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності.

2. Інформувати учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності.

Це має відбуватись наскрізно: під час проведення навчальних занять, у позаурочних заходах, за допомогою наочної інформації.

3. Інформувати батьків про необхідність дотримання норм академічної доброчесності.

4. Спрямовувати зміст завдань під час проведення навчальних занять на творчу та аналітичну роботу учнів. Не повинно бути готових відповідей на поставлені вчителем завдання в підручнику чи інших джерелах.

5. Не використовувати стандартизовані завдання з підручника. Розробляти такі завдання, які спонукають учнів критично мислити.

6. Практикувати в освітньому процесі написання тематичних творчих есе замість рефератів із скомпільованою інформацією з інших джерел.

7. Застосовувати компетентнісний підхід у навчанні.

Звести до мінімуму завдання на перевірку знань. Використовувати відкриті питання, щоб перевірити рівень володіння навичками, а не знання.

Звернутаємо увагу при вивченні дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками:

• виховання в учнях необхідності дотримуватись принципів академічної доброчесності власним прикладом;

• неупередженість при оцінюванні навчальних досягнень учнів (на підставі чітких критеріїв);

• відсутність протекціонізму та шахрайства при проведенні олімпіад, конкурсів;

• дотримання норм законодавства України про авторське право і суміжні права;

• дотримання правил посилання на джерела інформації, яка використовується; • чесність і ретельність в інноваційній та дослідно-експериментальній роботі;

• просвітницька робота щодо дотримання академічної доброчесності учнями

Адміністрація закладу освіти періодично моніторить стан дотримання норм академічної доброчесності у закладі освіти. Це можна робити шляхом вивчення публікацій педагогічних працівників, опитувань педагогічних працівників і учнів, спостережень за проведенням навчальних занять.

Отриману в результаті моніторингу інформацію можна розглянути на засіданні педагогічної ради та використати у самооцінюванні якості освітньої діяльності та якості освіти у закладі.

У питанні академічної доброчесності серед учнів потрібна системна роз’яснювальна робота. Вони мають усвідомити, наскільки важливе дотримання всіма учасниками освітнього процесу норм академічної доброчесності та шкідливе її порушення для всього суспільства і держави.

Основні аспекти дотримання академічної доброчесності учнями:

• самостійне виконання завдань;

• використання у навчальній діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації;

• дотримання правил посилання на джерела інформації, яка використовується;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності.

Кроки, які мають зробити педагогічні працівники для сприяння дотримання норм академічної доброчесності учнями:

1. Здійснювати просвітницьку роботу щодо важливості дотримання норм академічної доброчесності.

2. Вчити учнів при використанні інформаційних джерел робити необхідні посилання та вказувати автора.

3. Розробляти завдання, які унеможливлюють списування.

4. Оприлюднювати чіткі критерії оцінювання.

5. Реалізовувати у практиці роботи формувальне оцінювання.

6. Налагоджувати партнерські відносини між учителями і учнями.

Даному питанню важливо приділяти увагу в структурі методичної роботи закладу освіти, в роботі шкільних методичних об’єднань. Керівництво закладу освіти систематично моніторитиме ситуацію з дотриманням академічної доброчесності та розглядати ці питання на нарадах, засіданнях педагогічної ради.

Висока якість освітньої діяльності (і, як наслідок, висока якість освіти) неможлива без розуміння шляхів розвитку закладу освіти. Цілі розвитку та основні кроки задля їх досягнення формулюються у стратегії розвитку, що містить визначення цінностей, які сповідує заклад. Стратегія розвитку навчального закладу рзроблена на період 2020-2021 років(з умовою внесення змін згідно чинного законодавства)

Стратегія розвитку закладу реалізується через систему планування. Основою такої системи планування є річний план, розроблений відповідно до стратегії розвитку та освітньої програми, що визначає інші напрями діяльності і розвитку закладу освіти.

Річний план (на період кожного навчального року) є основним робочим документом для організації повсякденної діяльності закладу освіти впродовж навчального року.

Керівництво закладу постійно вивчає потреби учнів та працівників закладу, готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб закладу освіти та відстежує їх реалізацію.

Забезпечення умов роботи закладу значною мірою залежить від рівня його фінансування з боку засновника та від того, наскільки раціонально використовуються наявні фінансові та інші ресурси.

Керівництво закладу враховує, наскільки матеріально-технічне та фінансове забезпечення закладу сприяє або, навпаки, зменшує можливості для досягнення цілей, які закладені у стратегії розвитку закладу.

Керівник несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти (частина 2 статті 25 Закону України «Про освіту»).

Засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов (частина 6 статті 25 Закону України «Про освіту»).

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (частина 2 статті 43 Закону України «Про загальну середню освіту») Матеріально-технічна база закладу загальної середньої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності (частина 1 стаття 44 Закону України «Про загальну середню освіту»).

Ці норми покладають на керівника обов’язок дбати про стан та розвиток матеріально-технічної бази, але й надають йому право звертатися до засновника із пропозиціями щодо належного фінансового та матеріально-технічного забезпечення закладу.

Потрібно враховувати, що для того, щоб засновник ефективно здійснював таке забезпечення, заклад освіти має надавати об’єктивну та актуальну інформацію щодо потреб закладу.

Щоб дізнатися, що саме потрібно закладу освіти, необхідна постійна робота з вивчення потреб всіх учасників освітнього процесу. Для цього на початку навчального року проводимо опитування працівників закладу, що саме їм потрібно для ефективного освітнього процесу. Для цього вивчаємо потреби працівників (не тільки педагогічних, а і всіх, хто має справу з матеріально-технічним забезпеченням закладу.

Психологічний клімат у закладі освіти є визначальним чинником для створення комфортних умов для здобувачів освіти та педагогічних працівників. Саме від того, як саме і наскільки успішно керівництво закладу впливатиме на формування сприятливого психологічного клімату та атмосфери довіри між учасниками освітнього процесу, залежить досягнення мети діяльності закладу. Крім того, довіра між учасниками освітнього процесу створює сприятливі умови для конструктивного вирішення можливих конфліктів, які практично неминучі в реальному шкільному житті.

Визначальна умова для створення такої атмосфери – обґрунтованість і відкритість управлінських рішень. Учасники освітнього процесу повинні мати якомога більш відкриту та повну інформацію про те, які проблеми виникають у закладі – і як вони вирішуються. Накази, розпорядження, вказівки, рекомендації керівництва, які стосуються діяльності закладу, мають бути добре підготовлені та обґрунтовані. Кожен учасник освітнього процесу має знати, чим саме визначається необхідність того чи іншого рішення – і які наслідки це рішення матиме.

Надзвичайно важливим для формування атмосфери довіри та сприятливого психологічного клімату є можливість для учасників освітнього процесу впливати на прийняття управлінських рішень.

Для педагогічних працівників це можуть бути наради, обговорення, внесення пропозицій тощо. Для учнів – регулярне спілкування, постійна комунікація з учнівським самоврядуванням, залучення учнів до обговорення важливих для діяльності закладу рішень. Особливу увагу слід звернути на підтримку співпраці між педагогічними працівниками, які мають професійно, конструктивно та толерантно спілкуватися і взаємодіяти з колегами заради досягнення кращих результатів освітнього процесу. Для цього треба усіляко підтримувати та заохочувати участь педагогів у різноманітних формах професійного спілкування: як формалізованих (семінари, конференції, вчительські (не)конференції у форматі EdCamp), так і неформальних – у вигляді спільних екскурсій, туристичних поїздок, шкільних свят тощо.

Суттєво впливає на рівень довіри до закладу те, наскільки вчасно розглядаються звернення учасників освітнього процесу та чи вживає керівництво закладу заходи, спрямовані на вирішення проблем, про які йдеться у зверненнях.

Інформування закладом освіти учасників освітнього процесу та громади про свою діяльність є критично значущою складовою управлінського процесу. Без оперативного та повного інформування неможливо створити та підтримувати довіру до роботи закладу, що є обов’язковою умовою для ефективної освітньої діяльності.

Саме тому керівництво організовує діяльність закладу освіти на умовах інформаційної відкритості та комунікації з учасниками освітнього процесу і громадою.

Інформаційна відкритість забезпечується наявністю у закладі освіти майданчиків для інформування учасників освітнього процесу: повідомлення на сайті закладу (засновника), інших загальнодоступних електронних ресурсах, на дошках оголошень, публікація інформаційних листів, шкільної преси .

Комунікація між учасниками освітнього процесу

Не менш важливим складником формування атмосфери довіри є налагодження комунікації між учасниками освітнього процесу.

Таке спілкування може мати різноманітні формати, але всі можливі формати мають об’єднувати такі спільні риси:

• повага до іншої людини;

• відкритість;

• конструктивність;

• неформальність.

Формати комунікації можна досить умовно класифікувати як безпосереднє спілкування (офлайн) або спілкування за допомогою електронних засобів комунікації (онлайн).

Безпосереднє спілкування – це, насамперед, бесіди батьків із керівництвом школи та вчителями, а також – спілкування під час батьківських зборів. Останнім часом формат проведення батьківських зборів зазнає суттєвих змін: чимало шкіл і педагогів відходять від «традиційного» формату, коли вчитель говорить, а батьки слухають. Зустрічі батьків із педагогами набувають характеру тренінгів, круглих столів, дискусійних обговорень, майстер-класів тощо. Дуже позитивно зарекомендували себе комбіновані форми спілкування батьків зі школою, коли вчитель пропонує час, коли до нього можна прийти для спілкування, а батьки через веб-форму реєструються на зустріч, одночасно маючи можливість поставити запитання вчителю. І вже під час особистої зустрічі відбувається предметна розмова, коли батьки можуть дізнатися про успіхи та можливі проблеми дитини, а вчитель – отримати надзвичайно важливу інформацію про те, як дитина поводиться вдома, які має схильності та побажання.

Спілкування між учасниками освітнього процесу може відбуватися також із використанням сучасних технологій: месенджери, групи у соціальних мережах тощо.

Практика використання форматів електронного спілкування показує як безсумнівні переваги, так і можливі проблеми таких форматів. До переваг можна віднести оперативність, широке охоплення цільової групи (клас, школа), можливість передавати фотографії, документи, відео- та аудіозаписи.

Запорука високого рівня освітньої діяльності – висококваліфіковані та відповідальні працівники, насамперед – педагогічні. Саме тому забезпечення закладу освіти кваліфікованими педагогічними та іншими працівниками є найважливішим завданням керівництва. Формуючи кадровий склад, забезпечуючи його оптимізацію, керівництво закладу має враховувати його специфіку, наприклад – необхідність забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів (курсів), визначити профільну спрямованість класів або закладу освіти у цілому, забезпечити ефективний розподіл педагогів між опорним закладом та його філіями тощо. Заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу. Керівник закладу загальної середньої освіти має право оголосити конкурс на вакантну посаду.

Залучення до роботи в школі фахівців без педагогічної освіти

Чинний Закон України «Про освіту» надає закладу освіти ще одну можливість – залучити до роботи у школі людину, яка має фахову освіту, але не має педагогічної.

Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.

Постійний професійний розвиток та підтримка власної професійної траєкторії кожного педагогічного працівника – абсолютно необхідна умова для якісної освітньої діяльності закладу освіти.

Керівництво, враховуючи потреби закладу та особливості освітньої програми, заохочує та підтримує методичну роботу педагогічних працівників, їхню участь у професійних конференціях, семінарах, курсах підвищення кваліфікації у різних формах, підготовку та публікацію матеріалів за темами професійної діяльності. Важливим чинником є також професійне спілкування і самовдосконалення керівних працівників, що безпосередньо впливає на якість роботи закладу.

Підтримка добровільної сертифікації педагогічних працівників

Поки що в Україні існують дві паралельні форми офіційного підтвердження кваліфікаційного рівня педагогічного працівника: атестація та сертифікація, яка має її замінити.

Участь у русі вчительських (не)конференцій EdCamp Україна

Починаючи з 2015 року, в Україні потужно розвивається рух вчительських (не)конференцій EdCamp. Цей рух об’єднує освітян, які прагнуть більш активно брати участь у професійному спілкуванні заради самовдосконалення. Назва «(не)конференція» виникла тому, що формат EdCamp передбачає певні принципи, які суттєво відрізняють його від традиційних конференцій: частина програми формується просто в день проведення заходу: будь-хто може запропонувати учасникам свою тему і поділитися знаннями та досвідом, реалізуючи інший принцип: «Візьми, якщо хочеш – віддай, якщо можеш».

Дотримання прав учасників освітнього процесу та виконання ними відповідних обов’язків можливе лише за умови, що ці права і обов’язки сформульовані та відомі тим, хто ними послуговується у повсякденному житті. Ключовим правом, на реалізацію якого спрямована діяльність закладу освіти, є право на освіту у безпечному та комфортному освітньому середовищі.

Норми Закону мають бути конкретизовані, сформульовані та закріплені у низці документів закладу.

Ці документи реалізують принцип людиноцентризму, який забезпечує повагу до кожної людини, прийняття її унікальності та права на вільний вибір:

• Статут закладу містить опис основних принципів освітнього процесу, визначає ключові права та обов’язки всіх його учасників.

• Освітня програма дозволяє реалізувати право на освіту через практичну діяльність всіх учасників освітнього процесу саме у процесі навчання. Ця програма розробляється відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти, має враховувати потреби та інтереси учнів, спроможності закладу освіти.

• Правила поведінки визначають, як саме мають реалізовуватися стосунки між учасниками освітнього процесу, щоб освітнє середовище було вільним від будь-якого насильства та формувало атмосферу конструктивного спілкування та співпраці. Докладніше про створення таких Правил – Критерій 1.2.2. «Правила поведінки учасників освітнього процесу».

• Правила внутрішнього розпорядку визначають оптимальні умови для комунікації учасників освітнього процесу та їхні права і обов’язки.

Окрім загальних для всіх учасників освітнього процесу принципів документи школи та їх застосування мають забезпечити особливі, притаманні лише цій групі права:

• Учні – право на самовираження, вираження та захист своїх інтересів, залучення до обговорення та участі в ухваленні рішень шкільного життя.

• Батьки – право на отримання якомога більш повнішої та своєчасної інформації про шкільне життя своєї дитини і про життя закладу загалом; право на реальну участь в обговоренні та ухваленні рішень функціонування закладу.

• Педагогічні працівники – право на гідну оцінку своєї праці, на професійний розвиток, обмін досвідом, підтримку своєї діяльності з боку керівництва закладу.

Для забезпечення якості управління закладом керівництво розробляє, затверджує та доводить до відома працівників розподіл посадових обов’язків, прав та повноважень, що закріплюється у посадових інструкціях.

Принципове значення для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу має те, чи обізнані всі зацікавлені особи із своїми правами та обов’язками, чи визнають їх справедливими та доречними.

Саме тому потрібна постійна та наполеглива робота щодо інформування з цих питань, різноманітні способи донесення та актуалізації цих знань. Інформація про права та обов’язки учасників освітнього процесу має бути якомога ширше і доступніше викладена всіма можливими способами: на інформаційних стендах, сайті закладу, сторінках у соціальних мережах.

Керівництво закладу жорстко реагує на можливі випадки порушень прав та невиконання обов’язків учасників освітнього процесу. Виховують не слова, а приклади з життя. Керівництво закладу займає виважену позицію, розглядаючи можливі конфлікти між учасниками освітнього процесу, то це, безсумнівно, буде якісно і потужно впливати на загальну атмосферу у закладі і формувати культуру поваги до прав усіх, хто вчиться або працює у школі.

Спілкування керівника

• уважно вислухати співрозмовника;

• у разі необхідності – уточнити певні моменти;

• лише після цього висловлюватися самому

У повсякденній роботі керівник закладу найбільш тісно та тривало за часом комунікує зі своїми заступником. Його думка та позиція мають найбільший вплив на ухвалення управлінських рішень, оскільки саме заступнику керівника делеговані права та відповідальність у вирішенні питань діяльності закладу за їхніми напрямами роботи.

Педагогічні працівники

Про думки та пропозиції педагогічних працівників, які безпосередньо втілюють у життя управлінські рішення керівництва, так само можна дізнатися у різні способи: збори трудового колективу, засідання педагогічної ради, наради з певних питань, методичні семінари, неформальні обговорення, опитування тощо.

Здобувачі освіти

Думку учнів та їхні пропозиції можна дізнатися через опитування (бланкові та онлайн), бесіди, під час зустрічей і обговорень з учнівським самоврядуванням.

Батьки здобувачів освіти

Думку батьків можна почути на батьківських зборах, обговореннях на батьківських радах. Наразі відбувається помітна трансформація традиційного формату батьківських зборів: школи відмовляються від давно звичної схеми «прийшли – послухали вчителя – пішли». Заклади освіти можуть організовувати більш неформальні бесіди, просвітницькі семінари, робочі групи для виконання певних завдань (воркшопи), обговорення певних проблем виховання тощо. Звичайно, найбільш якісне спілкування можливе під час особистих зустрічей керівництва закладу з батьками.

Принципи громадського самоврядування у закладі освіти

Ці принципи сформульовані у частині 8 статті 70 Закону України «Про освіту»:

Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти здійснюються на принципах:

-пріоритету прав і свобод людини і громадянина;

-верховенства права;

-взаємної поваги та партнерства;

– репрезентативності органів громадського самоврядування, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства і правоможності їх представників;

-обов’язковості розгляду пропозицій сторін; ٙ пріоритету узгоджувальних процедур;

– прозорості, відкритості та гласності;

-обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;

-взаємної відповідальності сторін.

Взаємодія з місцевою громадою

Освіта взагалі та конкретний заклад освіти не можуть і не мають існувати відокремлено від життя громади. Участь школи у громадському житті є значущим фактором формування у здобувачів освіти активної громадянської позиції, відповідальності за власне життя та за добробут і розвиток своєї громади.

Проекти Громадського бюджету

Цікава й ефективна нова форма залученості закладу освіти до життя громади – участь у проектах партисипативного бюджету (бюджету участі, громадського бюджету).

Відбувається це таким чином:

• місцева влада закладає у бюджет певні кошти і оголошує конкурс на реалізації таких проектів;

• претенденти готують проекти відповідно до вимог конкурсу та реєструють їх на порталі Громадського Бюджету;

• місцева влада розглядає проекти щодо дотримання певних вимог та ухвалює рішення про їх допуск до голосування;

• громадяни, які зареєстровані або (як варіант) працюють на території місцевої громади, голосують за проекти, які вважають важливими;

• проекти, які набрали більшість голосів відносно інших, отримують наступного року гроші з бюджету на реалізацію;

• наступного року організатори-переможці реалізують проекти і звітують за використані кошти

Розпорядок дня та розклад занять визначають, як саме школа організує поточну діяльність. Головний принцип цих документів – в їх основу покладений принцип дитиноцентризму, вони мають бути максимально зручними для дітей, враховувати їхні вікові особливості та забезпечувати можливості для гнучкого використання різноманітних організаційних форм навчання і викладання.

Визначення індивідуальної освітньої траєкторії та індивідуального навчального плану

Кожна дитина унікальна, кожна має свої здібності та свій темп опанування навчального матеріалу.

Концепція Нової української школи та Закон України «Про освіту» акцентують увагу освіти на створенні індивідуальних освітніх траєкторій для кожної дитини, яка цього потребує.

Академічна доброчесність має принципове значення для формування у суспільстві поваги до закону, доброчесної поведінки стосовно результатів чужої інтелектуальної праці, справедливого оцінювання навчальних досягнень учнів.

Академічна доброчесність передбачає:

Посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права Плагіат, недоброчесне цитування без посилання на джерело є, на жаль, досить розповсюдженою практикою в освіті:

непоодинокі випадки використання без посилання на джерело чужого тексту, фотографій, малюнків, діаграм тощо.

Найприкріше, що практика інтелектуальних крадіжок подекуди пропонується дітям як зразок для наслідування.

Варто наполегливо пояснювати учням, що так звані «реферати», коли учень, не переймаючись бодай хоч якоюсь власною роботою, просто копіює текст із доступного джерела, не додавши до нього жодного власного слова, є відвертим плагіатом.

Тому нагадування правил цитування, норм використання чужої інтелектуальної праці має бути постійною практикою у закладі освіти під час здійснення будь-яких видів освітньої діяльності.

Надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність.

Педагог постійно перебуває у процесі вдосконалення, пошуку нових форм та методів роботи, використання досвіду колег, поширення власного досвіду.

Але непоодинокі випадки, коли під виглядом «поширення досвіду» на загал пропонуються дані некоректно проведених досліджень, неперевірені на практиці методики викладання, видавання чужих методичних розробок за власні.

Контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти Насамперед мається на увазі схильність багатьох учнів до списування, експлуатація чужої праці, до якої досить часто, на жаль, підштовхує школа, вимагаючи виконання завдань, які перенавантажують учнів та провокують пошук «легких шляхів». Наприклад, сумнозвісні «дитячі поробки», які насправді роблять батьки, – це формування у дитини стійкої впевненості, що можна видавати результати роботи іншої людини (навіть коли це батьки) за власний здобуток.

Освіта має стати осередком спротиву корупції, виховання поваги до закону та почуття відповідальності за свої вчинки.

Формування доброчесної поведінки всіх учасників освітнього процесу, несприйняття корупційних форм поведінки є одним з найбільш складних завдань освіти. Керівництво закладу постійно приділяє увагу проведенню освітніх та інформаційних заходів, які спрямовані на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Велику допомогу у цій роботі може надати школі цикл антикорупційних матеріалів, які розроблені студією онлайн-освіти EdEra спільно з Програмою Розвитку ООН.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Гриньківської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Миколи Віталійовича Лисенка

2020-2021 н.р.

ВСТУП

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку сільської місцевості, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими. Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами. Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення. Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості: випускник школи добре проінформована особистість; прагне до самоосвіти та вдосконалення; готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави; є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки; свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля; мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал. Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру. Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя. Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах. Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп’ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту. Наш випускник – свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків.

МЕТА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ:

реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентоздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність);
забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;
реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків;
наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;
зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020-2021 навчальному році освітня програма закладу освіти ророблялася на основі:

для 1-2 класів – Державний стандарт початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);
для 3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);
для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 № 407);

У 5-11 класах освітній процес здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм:

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405.

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 20.04.2018 №408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464).

ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ: 2020–2021 н. р.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ:

І розділ –початкова освіта,

ІІ розділ –базова середня освіта,

ІІІ розділ –профільна середня освіта.

Кожна з них визначає:

1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

2. Очікувані результати навчання учнів.

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ:

Згідно з чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:

І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

ІІІ ступінь – профільна середня освіта тривалістю два роки.

1. При реалізації освітньої програми забезпечити:

логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
науково-дослідницьку діяльність, участь у проєктах;
профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
роботу з обдарованими дітьми;
навчання дітей з особливими освітніми потребами.

2. Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.

3. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.

4. Запровадити в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проєктні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, рейтингового оцінювання, окремі освітні тренди.

5. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток.

6. Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проєктах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

7. Забезпечити профільне навчання старшої школи за рахунок введення профільного предмета «Українська мова та література».

8. Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

9. Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

КОНТРОЛЬ І КОРЕКЦІЯ:

реалізувати проєкт «Шкільний моніторинг як інструмент системи внутрішнього забезпечення якості освіти»;
виробити критерії оцінки реалізації освітньої програми.
Розробити положення про академічну доброчесність

ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ:

– забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
– забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
– розвиток інклюзивного освітнього середовища;
– забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
– науковий характер освіти;
– цілісність і наступність системи освіти;
– прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
– відповідальність і підзвітність закладу освіти перед громадою;
– інтеграція з ринком праці;
– нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
– свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
– гуманізм;
– демократизм;
– єдність навчання, виховання та розвитку;
– виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
– формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
– формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
– формування громадянської культури та культури демократії;
– формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
невтручання політичних партій в освітній процес;
невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених Законом України «Про освіту»).

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ:

І семестр – з 01 вересня по 24 грудня 2020 року

ІІ семестр – з 11 січня по 28 травня 2021 року

КАНІКУЛИ:

ОСІННІ – з 26 жовтня по 01листопада 2020 року

ЗИМОВІ – з 25 грудня по 10 січня 2021 року

ВЕСНЯНІ – з 22 березня по 28 березня 2021 року

РОЗДІЛ І

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу НУШ
(1 цикл) визначено 805 годин/навчальний рік, 2клас НУШ (1 цикл ) – 875 годин /навчальний рік. 3 клас НУШ (2 цикл) – 910 годин/навчальний рік, 4 класи 910 годин/навчальний рік.

Відповідно до робочого навчального плану для початкової школи з навчанням українською мовою, розробленого на підставі типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом О. Я. Савченко:

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
1	2	3	4	Разом
Мовно- літературна	Українська мова	7	7	7	7	28
Іноземна мова	2	3	3	2	10
Математична	4	4	5	4	17
Природознавство, Я у світі	–	–	–	3	3
Я досліджую світ (природнича,соціальна,громадянська, історична,здоров’язбережувальна)	3	3	3	–	9
Мистецька	Образотв. Мистецтво	1	1	1	1	4
Музичне мистецтво	1	1	1	1	4
Технологічна	Трудове навчання	1	1	1	1	4
Інформатика	–	1	1	1	3
Фізкультурна	3	3	3	3	12
Усього	20+3	21+3	22+3	24	87+9
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня	20	22	23	23	88
Варіативний складник: Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей (підсилення вивчення української мови).	1	1	1	–	3
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету	23	25	26	24	98

здійснено розподіл навчального навантаження на тиждень;
встановлено погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання;
визначено гранично допустиме тижневе навантаження учнів, що забезпечує реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, через окремі предмети.

Інтегровано вивчається навчальний предмет «Я досліджую світ». При вивченні інтегрованого предмету «Я досліджую світ» здійснюється розподіл годин між освітніми галузями: природнича, громадянська, історична, соціальна і здоров’язбережна – разом 3 год./тиждень для учнів 1 – 2 класу.

Відповідно до наказу МОНУ від 20.04.2018 р. № 407 закладом освіти визначено загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 – 4-х класів:

для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік,
для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,
для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,
для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Варіативна складова навчального плану спрямована на підсилення вивчення української мови (за навчальними програмами для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня).

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Відповідно до Загальних положень типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджених наказом МОНУ від 20.04.2018 р. № 407, освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна (мовний і літературний компоненти) та іншомовна (англійська мова), математична ( математика), я досліджую світ (природнича, громадянська, історична,соціальна, здоров’язбережувальна). До предметів, які вивчаються в початковій школі відносяться: українська мова (мова та читання), іноземна

( англійська ) мова, математика, природознавство, я у світі, я досліджую світ, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, трудове навчання, інформатика, основи здоров’я, фізична культура, (4 клас).

Зміст предметів, які вивчаються в початковій школі, закладений в переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-3 класів здійснюється вербально. Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класів здійснюється за 12-бальною системою згідно наказу МОН від 21.08.2013 №1222 (зі змінами).

Відповідно до чинного законодавства при визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, 2 – 4 класах – 40 хвилин.

2. Очікувані результати навчання та формування

компетентностей учнів

Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітніх галузей, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які реалізуються через уміння вчитися,здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання в 1 – 4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації, фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

3. Форми організації освітнього процесу

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня педагогічний колектив запроваджує такі форми організації освітнього процесу:

різні типи уроків:
екскурсії,
віртуальні подорожі,
спектаклі,
квести, флешмоби, аукціони,батли, які вчитель може організовувати у межах уроку або в позаурочний час.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

У відповідності до Закону України «Про освіту» початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться 5 років і 8 місяців. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Робочий навчальний план школи складено:

На підставі Типових навчальних планів:

початкової школи:
1 , 2, 3кл. Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко ( НУШ-1) за зразком базового навчального плану Державного стандарту початкової освіти
4кл. затвердженими наказом МОНмолоді і спорту України від 10.06.11 № 572;зі змінами, внесеними наказом МОН України від 16 квітня 2014 року № 460;
для 5 – 9 класів, затвердженими Наказом МОН молоді і спорту від 03.04.2012 р. № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664; наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465;
для 10 і 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказами МОН України від 11.07.2017 р. № 995, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 24.11. 2017 № 1541;

– 10 і 11 класи мають філологічний профіль ( по 8 годин української мови і літератури)

2. Робота гуртків:

З метою запобігання протиправних дій серед підлітків, активнішого залучення їх до позакласної спортивно-оздоровчої роботи, створення належних умов для пропаганди здорового способу життя, вдосконалення системи виховної роботи в школі, яка направлена на всебічнийрозвиток школяра та враховуючи традиції закладу освіти і здобутки учнів за попередні роки в школі

у 2020-2021 навчальному році будуть працювати гуртки:

-« Умілі руки» 2 години керівникЛихіцька В.В.

– спортивний 2 години керівник Дрок І.В..

– « Чарівний світ мистецтва» 2 години керівник Пропой О.І..

– «Технічне моделюванння» 2 години керівник Чех Л.І.

Всього: 8 годин

Робочий навчальний план початкової школи( 1 – 3 клас)

	Назва освітньої галузі	Кількість годин на тиждень	Кількість годин на тиждень	Кількість годин на тиждень
№	( предмета)
п/п		1 клас	2 клас	3 клас
Інваріантний складник
1	Мовно-літературна (українська мова, літературне читання)	7	7	7
2	Іноземна ( англійська)	2	3	3
3	Математична (математика)	4	4	5
4	Природнича, громадянська й історична, соціальна і здоров’язбережувальна галузі («Я досліджую світ»)	3	3	3
5	Технологічна ( дизайн і технології)	1	1	1
6	Інформатична (інформатика)	–	1	1
7	Мистецька (мистецтво)	2	2	2
8	Фізкультурна ( фізкультура)	3	3	3
Варіативний складник
Додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	1	1	1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня	20	22	23
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету без урахування поділу на групи	23	25	26

Робочий навчальний план початкової школи( 4кл.)

	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
№		4-річна початкова школа
п/п		4КЛ.
	Інваріативна складова
1	Українськамова і літературне читання	7
2	Іноземнамова (англійська мова)	2
3	Математика	4
4	Природознавство	2
5	Я у світі	1
6	Музичнемистецтво	1
7	Образотворчемистецтво	1
8	Трудовенавчання	1
9	Інформатика	1
10	Фізична культура	3
11	Основиздоров‘я	1
Усього	24
Додаткові години на вивчення предметів інваріативної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня	23
Разом	24

РОЗДІЛ ІІ

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

(Впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392).

Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Програмою передбачено:

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

№ п/п	Назва навчальної програми
	Українська мова
	Українська література
	Біологія
	Всесвітня історія
	Географія
	Зарубіжна література
	Інформатика
	Історія України
	Математика
	Мистецтво
	Основи здоров’я
	Природознавство
	Трудове навчання
	Фізика
	Фізична культура
	Хімія
	Іноземні мови

Робочий навчальний план основної школи 5-9 класи

№ з/п	Навчальніпредмети	Кількість годин на тиждень у класах
5 клас	6 клас	7 клас	8 клас	9 клас
1	Українськамова	3,5	3,5	2	2	2
2	Українськалітература	2	2	0,5	2	2
3	Іноземнамова ( англійська)	3	3	1,5	3	3
4	Зарубіжна література	2	2	1	2	2
5	ІсторіяУкраїни	1	1	0,5	1,5	1,5
6	Всесвітня історія	–	1	0,5	1	1
7	Правознавство	–	–	–	–	1
9	Музичнемистецтво	1	1	0,5	–	–
10	Образотворчемистецтво	1	1	0,5	–	–
11	Художня культура	–	–	–	–	–
12	Математика	4	4	–	–	–
13	Алгебра			1	2	2
14	Геометрія			1	2	2
15	Природознавство	2	–	–	–	–
16	Біологія	–	2	1	2	2
17	Географія	–	2	1	2	1,5
18	Фізика	–	–	1	2	3
19	Хімія	–	–	1	2	2
20	Трудовенавчання	2	2	0,5	1	1
21	Інформатика	1	1	0,5	2	2
22	Основи здоров‘я	1	1	0,5	1	1
23	Фізична культура	3	3	1.5	3	3
24	Мистецтво				1	1
Разом	26,5	29,5	16	31,5	33
Додатковий час на навчальн предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації
Гранично допустиме навантаження на учня	28	31	31	33	33
Всього	26.5	29,5	16	31,5	33

Навчальний план вміщає зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів

Варіативна складова навчальних планів використана на:

підсилення предметів інваріантної складової;
індивідуальні заняття та консультації.

Здійснено змістове наповнення предмета «Фізична культура» через гурткову роботу (волейбол), що сприяє формуванню навичок здорового способу життя та безпечної поведінки школярів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту” .

2. Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН України (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407).

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів:

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:*підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:*математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:*усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Педагогічному колективу закладу освіти приділити значну увагу організації навчання через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях:

Реалізація навчання за наскрізними лініями:

Напрямки	Зміст
організація навчального середовища	формування духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети	впровадження інтерактивних методів навчання з використанням компетентнісного підходу (урок-квест, кейс-урок, інтегрований урок, бінарний урок,);реалізація надпредметних, міжкласних та загальношкільних освітніх проектів;систематичне проблемне навчання на основі ускладнених міжпредметних та надпредметних тем
позакласна навчальна робота	організація тематичних днів та тижнів, пізнавальні квести, флешмоби
робота гуртків

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Основними формами організації освітнього процесу вважати різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей створити умови для проведення навчально-практичних занять з різних предметів як функції перевірки та оцінювання досягнення компетентностей учнів. Спрямувати роботу вчителів на проведення занять в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі роботу учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

РОЗДІЛ ІІІ

ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»( у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464).

Програмою передбачено:

Таблиця №2

№ п/п	Предмети	Кількість годин на тиждень
10		11	Разом
1	Українська мова (профільний предмет)	4	4	16
2	Українська літ-ра	2	2	8
3	Іноземна мова	2	2	8
4	Зарубіжна літ-ра	1	1	4
5	Математика	3+1	3+1	16
6	Історія України	1,5	1,5	6
7	Всесвітня історія	1	1	4
8	Інформатика	2	1	6
10	Географія	1.5	1	5
12	Біологія Екологія	2	2	8
13	Фізика Астрономія	3	4	14
15	Хімія	1,5+0,5	2	8
16	Фізкультура	3	3	12
17	Захист України	1,5	1,5	6
18	Технології	1	2	6
19	Громадянська освіта	2		4
	Разом:	32,5	32	131

Робочий навчальний план 10 і 11 клас

(філологічний профіль)

Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
10	11
Базові предмети¹	27 (29)	26 (28)
Українська мова	4	4
Українська література	4	4
Зарубіжна література	1	1
Іноземна мова (англ.)	2	2
Історія України	1,5	1,5
Всесвітня історія	1	1
Громадянська освіта	2	0
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	3 +1	3 +1
Біологія і екологія	2	2
Географія	1,5	1
Фізика і астрономія	3	4
Хімія	1,5	2
Фізична культура	3	3
Захист України	1,5	1,5
Вибірково-обов’язкові предмети: Інформатика Технології	1,5 1,5	1,5 1,5
Додаткові години¹на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття Факультативні курси:
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня	35	34
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)	38	38
Всього	35	34

Навчальним планом передбачено загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільного предмета.

При тематичному плануванні педагогами врахувати засоби інтеграції ключо вих і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів для реалізації наскрізних ліній.

2. Очікувані результати навчання учнів

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затверджені наказами МОН України від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017

№1539).

№ з/п	Назва навчальної програми	Рівень вивчення
	Українська мова	Профільний рівень
	Українська література	Рівень стандарту
	Зарубіжна література	Рівень стандарту
	Іноземні мови	Рівень стандарту
	Рідні мови	Рівень стандарту
	Історія України	Рівень стандарту
	Всесвітня історія	Рівень стандарту
	Громадянська освіта (інтегрований курс)	Рівень стандарту
	Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	Рівень стандарту
	Біологія і екологія	Рівень стандарту
	Географія	Рівень стандарту
	Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В. М.)	Рівень стандарту
	Хімія	Рівень стандарту
	Фізична культура	Рівень стандарту
	Захист України	Рівень стандарту

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. *Навчальні ресурси:*підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:*математичні моделі в різних видах мистецтва
	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Закладом освіти приділено велику увагу навчанню через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях:

Реалізація навчання за наскрізними лініями:

Напрямки	Зміст
– організація навчального середовища	формування духовного, соціального і фізичного середовища навчання;інноваційні технології навчання, освітні тренди.
– окремі предмети	впровадження інтерактивних методів навчання з використанням компетентнісного підходу (урок-квест, кейс-урок, інтегрований урок, бінарний урок,);реалізація надпредметних, міжкласових та загальношкільних освітніх проектів;систематичне проблемне навчання на основі ускладнених міжпредметних та надпредметних тем
– предмет за вибором	«Громадянська освіта»
– робота в проєктах	«Я – громадянин України» «На шляху до Європи»
– позакласна навчальна робота	Організація тематичних днів та тижнів, пізнавальні квести, флешмоби
впровадження програми	– STEM- освіта.

1. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу вважати екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.