Правила безпеки поводження в мережі Інтернет
Гриньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
імені Миколи Віталійовича Лисенка
Градизької селищної ради Полтавської області
У рамках реалізації спільної ініціативи щодо пілотного впровадження електронних систем
документообігу у закладах загальної середньої освіти швейцарсько-українською програмою
EGAP – «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» та Швейцарсько-
українським проєктом DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» у
Гриньківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів було проведено комплексне дослідження
щодо стану та перспектив впровадження електронних класних журналів та електронних
щоденників в освітній процес.
Методологічною основою аналізу стали дані, зібрані під час онлайн анкетування усіх
учасників освітнього процесу.
Основні результати
Анкетування батьків
64% опитаних батьків (осіб, що їх замінюють) учнів закладу вважають, що щоденник в школі
необхідний для перегляду розкладу уроків і домашніх завдань, 32% – для перегляду успіхів
дитини, лише 4% вважає, що для перегляду проблем, які необхідно вирішувати.
55% опитаних щодня переглядають щоденник своєї дитини, 41% – раз на тиждень, 4% –
рідко., 1% – після дзвінка класного керівника.
64%
32%
4%
Розклад уроків і
домашні завдання
дитини.
Успіхи дитини.
Проблеми, які
необхідно негайно
вирішувати.
55%
41%
0%
4% Щодня
Раз на тиждень
Після дзвінка класного
керівника
Рідко
- 2 –
До впровадження інформаційних технологій в освітній процес 55% респондентів
ставиться скоріше позитивно.
У 59% опитаних вдома є кілька одиниць комп’ютерної техніки (комп’ютер, планшет,
смартфон), у 36% – лише один гаджет, у 5% такої техніки немає.
скоріше
позитивно
55%
скоріше негативно (не бачу
необхідності)
45%
36%
59%
5%
так (один) так (кілька) немає
- 3 –
Опитані батьки стверджують, що як правило, користуються комп’ютером (планшетом,
смартфоном) вдома у 91% – всі члени сім’ї, у 9% – тільки батьки.
у 14% – тільки дитина,
Доступ до швидкісного Інтернету вдома і на роботі мають 23% опитаних батьків, тільки
вдома – 68%, не мають – 9%.
9%
0%
91%
тільки батьки
тільки дитина
всі члени сім’ї
(батьки та діти)
0%
68%
23%
9%
так, тільки на роботі так, тільки вдома
так, на роботі і вдома немає
- 4 –
До впровадження електронних щоденників в освітній процес 45% батьків ставиться
позитивно та скоріше позитивно., не
У електронних щоденниках найцікавішою інформацією 41% опитаних вважають
успішність своєї дитини.
Позитивно
27%
Скоріше
позитивно
Скоріше 18%
негативно
23%
Негативно
32%
9%
41%
0%
0%
9%
41%
про задані домашні завдання
про успішність Вашої дитини
про відвідуваність Вашої
дитини
про поведінку Вашої дитини
про розклад уроків та
факультативів
не бачу необхідності в
отриманні інформації з
електронного щоденника
- 5 –
Анкетування педагогічних працівників
75% опитаних педагогів стверджує, що витрачає менше 3 днів на виписку табелів в кінці
семестру, 0% – 3-5 днів, 25% – до одного тижня.
50% респондентів зазначає, що учні часто та дуже часто не записують домашнє завдання.
до одного
тижня
25%
3-5 днів
0%
менше 3
днів
75%
25%
25% 25%
25%
дуже часто часто інколи одиничні випадки
- 6 –
25% педагогів користуються смартфоном понад 4 години, 50% – 2-4 години протягом дня,
25% – менше 2 годин.
100% опитаних витрачає менше 2 годин протягом дня на заповнення класних журналів., 11%
– 2-4 години., 4% – понад 4 години.
25%
50%
25%
менше 2 годин
2-4 години
понад 4 години
100%
0%0%
менше 2 годин
2-4 години
понад 4 години
- 7 –
75% респондентів вважають себе впевненим користувачем комп’ютера.
Погодиться перейти на ведення електронних журналів, відмовившись від паперових, 25%
респондентів, 50% важко відповісти.
так
75%
ні
25%
25%
25%
50%
так ні важко відповісти
- 8 –
Анкетування учнів
50% опитаних учнів стверджують, що інколи забували щоденник вдома, 42% – ніколи не
забували, 8% забувають часто.
Рівень користування смартфонами – високий, 75% учнів стверджує, що користується
смартфоном.
42%
50%
8%
ніколи не забував, завжди ношу з собою
траплялись одиночні випадки
забуваю часто
так
75%
ні
25%
- 9 –
У навчальних цілях використовують смартфон 67% респондентів, іноді – 25%.
Домашнє завдання інколи записують 75%,завжди записують –25%., часто забувають – 11%.
67%
8%
25%
так ні іноді
завжди
записую
25%
траплялись
одиночні
випадки
75%
часто
забуваю
0%
- 10 –
До впровадження електронних щоденників 50% ставиться позитивно та скоріше позитивно.
Найбільше буде цікавити учнів у електронних щоденниках інформація про оцінки (50%).
та домашні завдання (38%).
33%
17% 17%
33%
Позитивно
Скоріше позитивно
Скоріше негативно
Негативно
33%
50%
17%
про задані домашні
завдання
про мої оцінки
про розклад
Антибулінгова програма
Гриньківської ЗОШ І-ІІІ ступенів
імені М.В. Лисенка
2023 рік
АНТИБУЛІНГОВА ПРОГРАМА
ВСТУП
Основним завданням сучасної школи, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного навчального середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в освітніх закладах постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Важливою умовою ефективності роботи працівників психологічної служби є розставлення пріоритетів та цілей, викладених комітетом ООН:
взаєморозуміння;
взаємоповага;
дружня атмосфера;
пріоритет прав людини;
толерантність;
постійний розвиток;
активна життєва позиція;
здоровий спосіб життя;
людяність;
порядність;
повага до приватного життя;
мир;
єдина країна.
З огляду на те, що створення концепції нового освітнього простору є надзвичайно складним завданням, створили «Кодекс безпечного освітнього середовища» ( КБОС), згідно положень та принципів УГОДИ, яка регулює стосунки між усіма учасниками освітнього процесу.
Головною метою КБОС у закладі є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів).
Розділ І
ЗАВДАННЯ КБОС
Маючи на меті створити безпечний освітній простір, необхідно чітко сформулювати та зазначити завдання, які регламентують засади КОДЕКСУ.
Аналізуючи питання безпечного освітнього середовища були визначені основні завдання КОДЕКСУ в закладі:
СХВАЛЕНО
педагогічною радою
Протокол № 46 від 05.01.2023 року
ЗАТВЕРДЖУЮ
Керівник ЗЗСО Олена ВЛАСЕНКО
1. Визначити поняття «булінгу» та його види; виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу;
2. Відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, батьків на освітнє середовище школи;
3. Обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги
(критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу згідно УГОДИ;
4. Скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу;
5. Сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам,
адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в навчальному закладі.
Розділ ІІ
БУЛІНГ
Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов’язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.
Стаття 1. Вербальний булінг
Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).
Стаття 2. Фізичний булінг
Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
Стаття 3. Соціальний булінг
Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.
Стаття 4. Кіберзалякування
Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах.
Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
Розділ ІІІ
РЕАГУВАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ
Правила, що регулюють відносини між адміністрацією закладу, педагогічним колективом, здобувачами освіти, батьками та місцевою громадою прописані в УГОДІ. У цьому розділі запропоновано реагування та протидія булінгу.
ПОРЯДОК
подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню) у ЗЗСО
Загальні питання
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).
3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники,
працівники та педагогічні працівники ЗЗСО та інші особи.
4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.
5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
1. систематичність (повторюваність) діяння;
2. наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
3. дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)
1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору.
2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу(цькування)
здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування)
(далі – Заява).
3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.
4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її
відсутності – особисто директор або його заступник.
5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу
(цькування).
6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.
8. Розгляд Заяв здійснює директор з дотриманням конфіденційності.
Відповідальна особа
1. Відповідальною особою призначається працівник школи з числа педагогічних працівників.
2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення керівника ЗЗСО(директора)
3. Відповідальна особа призначається наказом директора ЗЗСО.
Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)
1. За результатами розгляду Заяви керівник ЗЗСО видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.
2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.
3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
4. Комісія створюється наказом директора ЗЗСО.
5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор та інші.
6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.
7. Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор школи зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.
8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор має повідомити постраждалого.
9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.
Терміни подання та розгляду Заяв
1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
4. За результатами розслідування протягом 1 робочих дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату, але не пізніше ніж через 3 робочих дні після створення Комісії.
5. Керівник ЗЗСО (директор ЗЗСО) зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.
Реагування на доведені випадки булінгу
1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор школи:
– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України
(ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).
2. Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з
практичним психологом та затверджуються директором закладу.
3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у
практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.
Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)
1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:
«Стаття 173 п.4» . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у
психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або
неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або
неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Розділ IV
АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ
1. Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому
середовищі.
2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням
представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.
4. Організація роботи гуртків, факультативів із психології.
5. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
6. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
7. Батьківські збори –це форма організації спільної діяльності батьків, учителів,
практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.
8. Консультації – форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями
психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
9. Педагогічний консиліум – форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.
10. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.
Розділ V
МОНІТОРИНГ КБОС
Моніторинг за реалізацією антибулінгової політики
1. Керівник ЗЗСО призначає уповноважену особу(заступник директора з НВР) за реалізацію антибулінгової програми.
2. Призначена особа відповідає за реалізацією антибулінгової політики, реагування на будь-які сигнали щодо його порушення, а також за внесення пропозицій стосовно внесення змін до антибулінгової політики.
3. Кожні півроку відповідальна особа(заступник директора з НВР) повинна проводити загальний моніторинг рівня виконання вимог антибулінгової політики учасниками освітнього процесу. Зразок анкети для проведення моніторингу наведено в Додатку .
4. Під час проведення такого загального моніторингу учасники освітнього процесу можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до антибулінгової політики та повідомляти про порушення її вимог на території закладу.
5. На основі результатів анкет відповідальна особа має підготувати звіт та передати його керівнику.
Враховуючи результати моніторингу, директор школиповинен внести необхідні зміни до антибулінгової політики та повідомити про них працівників закладу.
Функціональні обов’язки відповідального за моніторинг дотримання положень КБОС
1. Отримання повідомлень про ризики для дітей і реагування на них;
2. Проведення не рідше ніж один раз на рік загального моніторингу рівня виконання вимог КБОС та реагування на будь-які сигнали щодо його порушення. Для цього можна використовувати метод анкетування, опитування тощо (зразок додається). Під час проведення такого загального моніторингу учасники освітнього процесу мають змогу подавати пропозиції щодо внесення змін до КБОС та повідомляти про порушення його вимог на території закладу;
3. Надання пропозицій щодо внесення можливих змін у КБОС;
4. Підготовка звіту за результатами анкет та подання його директору. Враховуючи результати моніторингу, керівник повинен внести необхідні зміни до КБОС та повідомити про них працівникам;
5. Консультування працівників закладу щодо конкретних випадків порушення безпеки дитини;
6. Роз’яснення у разі потреби батькам, дітям положень КБОС, надання інформації щодо їх змін;
7. Інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки дитини (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція, соціальні служби.
Показники виконання вимог антибулінгової політики
Гриньківська ЗОШ І-ІІІст. Ім. М.В. Лисенка запровадила та виконує антибулінгову політику.
1. У закладі запроваджено реалізацію антибулінгової політики, яка містить принципи захисту дітей від насильства.
2. Стратегія і відповідні принципи захисту дітей дотримуються всіма працівниками школи.
3. Стратегія визначає такі питання:
• порядок повідомлення та втручання, де поетапно зазначено, що слід робити, коли дитина стала жертвою насильства або її безпеці загрожують незнайомі люди, члени родини чи працівники школи;
• правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження та поширення інформації про дітей;
• правила захисту зображень дітей, які визначають, як можна знімати дітей на фото або відео та поширювати їх зображення;
• правила доступу дітей до мережі Інтернет і їх захисту від шкідливих матеріалів, розміщених у ній, включно з призначенням особи або осіб, відповідальних за нагляд за безпечним використанням комп’ютерної мережі.
• принципи безпечних відносин між працівниками та дітьми, включно з повним описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні з дітьми.
4. Керівнико ЗЗСО призначено особу, відповідальну за реалізацію антібулінгової політики, при цьому чітко визначено всі її завдання.
Гриньківська ЗОШ І-ІІІст. проводить навчання своїх працівників з питань
захисту дітей від насильства та надання їм допомоги в небезпечних ситуаціях.
1. Усі працівники закладу ознайомлені з антибулінговою програмою.
2. Усі працівники знають, як розпізнати чинники ризику й ознаки насильства проти дітей, а також правові аспекти захисту дітей (обов’язковість втручання для залучення правоохоронної системи).
3. Класні керівники пройшли інструктаж з питань запобігання випадкам знущань над однолітками серед дітей і реагування на них.
4. Працівники школи мають доступ до інформації про можливість отримання допомоги у випадках, коли підозрюється застосування насильства проти дітей, разом із контактними даними місцевих установ, які працюють в області захисту дітей і надають допомогу в надзвичайних ситуаціях (поліція, суд із сімейних питань, кризовий центр, центр соціальних послуг, медичні центри).
Школа проводить навчання батьків з питань виховання без застосування
насильства та захисту дітей від насильства.
Виконання вимог означає:
1. На веб-сайті для батьків є вся необхідна інформація з таких питань:
виховання дітей без застосування насильства;
захист дітей від насильства та зловживань, загрози для дітей у мережі Інтернет;
можливості для вдосконалення навичок виховання;
контактні дані установ, які надають допомогу в складних ситуаціях.
2. Батьки ознайомилися з антибулінговою програмою.
У закладі дітей навчають, які права вони мають і як вони можуть захистити себе від насильства.
1. На годинах спілкування організовано заняття для дітей з питань прав дитини та захисту від насильства і зловживань (також у мережі Інтернет).
2. Діти знають, до кого вони мають звертатися за порадами та допомогою у випадках насильства і зловживань.
3. У школі є електронні навчальні матеріали для дітей (книги, брошури, листівки) з питань прав дитини, захисту від ризиків насильства та зловживань, правил безпечної поведінки в мережі Інтернет.
4. Діти мають доступ до інформації про права дитини та можливості отримання
допомоги в складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії для дітей і
молоді на сайті та інформаційних стендах закладу.
Заключні положення
1. Кодекс БОС стає чинним в день його оприлюднення.
2. Оприлюднення документа має відбутися таким чином, щоб він був доступний усім працівникам, через його розміщення на сайті закладу
Інформація
Згідно листа МОН № 1/4068 від 12.04.2022 та листа Полтавської ОВА від 13.04.2022 №1328/02.01-18 про недопущення участі неповнолітніх у наданні інформації ворогу про військові позиції ЗСУ.
Інформуємо Вас, шановні батьки і учні, що в нашій країні покарання за подібні злочини застосовуються до осіб від 16 років, у окремих випадках відповідальність передбачена з 14 років. Кримінальну відповідальність несуть батьки і діти.
Адміністрація школи
https://www.facebook.com/groups/154126858872571/permalink/963284681290114/
Інформуємо про проведення дослідження «Удосконалення механізмів публічного управління системою неперервної освіти в умовах інноваційного розвитку суспільства», мета якого – покращення якості освіти в контексті системи неперервної освіти. Опитування проводиться для визначення рівня задоволення соціуму якістю освіти у 8-11 класах на території України. Просимо поінформувати та сприяти участі батьків, педагогічних працівників, представників об’єднаних територіальних громад в анкетуванні. Анкета представлена у google-формі за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/19QKB3lUk5blTq3TmrFMO32abwV0z4qvJtXujECo8l6o/edit